Екстралакт
Склад. Одна капсула містить:
- живі ліофілізовані іммобілізовані бактерії – не менше 6 млрд. (billions) КУО/г* (СFU/g): Lactobacillus rhamnosus; Lactobacillus sakei; Lactobacillus casei; Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus; Lactobacillus acidophilus, імобілізовані на комплексі активованих біополімерів (целюлоза, геміцелюлози, пектин, лігнін); ферменти: (протеаза, ліпаза); вітаміни: А, В2, С, Е, РР - 196 мг (mg);
- допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, магнію стеарат, кремнію діоксид, тальк – 4 мг (mg).
Форма випуску. Капсули.
Фармакологічні властивості компонентів.
Екстралакт – високоефективний іммуномодулятор із чіткими пробіотичними і пребіотичними властивостями. Властивості Екстралакту зумовлені властивостями його компонентів та їх синергічним поєднанням.
Імvмномодулювальна дія. Склад Екстралакту сформовано так, щоб найбільш природно, фізіологічно і водночас ефективно виявляти іммуномодулювальну дію. Лактобактерії, що входять до складу Екстралакту, стимулюють фагоцитарну активність нейтрофілів, макрофагів, впливають на синтез іммуноглобулінів, на утворення інтерферонів, інтерлейкінів і фактора некрозу пухлин [1], сприяють нормалізації пригніченої імунної системи, а за умови її нормального функціонування не порушують її роботу [2]. Вони активують клітинний імунітет і пригнічують синтез іммуноглобулінів класу E, що беруть участь в алергічних реакціях. Іммуномодулювальну дію штамів лактобактерій, що входять до складу Екстралакту, пов'язують із присутністю в їх клітинних стінках пептидогліканів і тейхоєвих кислот – поліклональних індукторів та іммуномодуляторів [3].
Антагонізм молочнокислих бактерій щодо патогенних мікроорганізмів зумовлений утворенням молочної кислоти та синтезом інших антимікробних субстанцій: лізоциму, бактеріоцинів (лактоцинів), коротколанцюгових жирних кислот [4]. Лактобактерії мають здатність блокувати рецептори клітин слизових оболонок макроорганізму, перешкоджаючи адгезії патогенних мікроорганізмів. Вони не тільки виявляють антагоністичну дію на мікроорганізми інших родин і родів, але й здатні пригнічувати розвиток бактерій, що належать до інших видів. Лактобактерії мають хромосомну стійкість до низки антибіотиків. Властиві лактобактеріям ферменти протеаза і ліпаза беруть участь у перетравленні білків і жирів [5]. Їх наявність у складі Екстралакту дозволяє компенсувати секреторну недостатність підшлункової залози. При цьому, вироблення власних ферментів організму не пригнічується.
Комплекс вітамінів активно бере участь у різних обмінних процесах в організмі людини. Організм людини не здатний самостійно синтезувати вітаміни і має отримувати їх із довкілля. Одним із джерел утворення низки вітамінів є саме нормальна мікрофлора кишечнику, тому дисбактеріоз часто супроводжується ознаками вітамінної недостатності [6].
Пробіотична дія. Мікроорганізми, що входять до складу Екстралакту, мають високу антагоністичну активність до патогенних мікроорганізмів, специфічно сприяють розвитку нормальної мікрофлори, високостійкі до кислого середовища шлунку і жовчних кислот; мають високу природну антибіотикостійкість, проявляють високу адгезію до епітелію кишечнику, сприяють відновленню нормального фізіологічного стану ворсинок епітелію. За рахунок пролонгованої дії мікрофлора відновлюється уздовж всього травного каналу.
Регуляторна дія. Екстралакт виявляє комплексну дію на регуляцію травлення, підтримує нормальний склад кишкової мікрофлори, зменшує симптоми моторно-евакуаторної дисфункції шлунка і кишечнику. Його рекомендовано вводити при гелікобактеріозі; при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки [9]; рекомендовано застосовувати при хронічних захворюваннях травного каналу і гепатобіліарної системи (печінки і жовчного міхура).
Дія Екстралакту реалізується по всій довжині травного каналу. У шлунку, завдяки імобілізації активних компонентів (ферментів, вітамінів, лактобактерій) на біополімерах, ці компоненти не руйнуються в кислому середовищі. Часткова іммобілізація на біополімерах хлористоводневої кислоти і пепсину сприяє зниженню агресивних властивостей шлункового вмісту, одночасно забезпечуючи гальмування підшлункової секреції. Поступове вивільнення активних компонентів препарату у дванадцятипалій і тонкій кишці, зокрема ліполітичних і протеолітичних ферментів, зумовлює їхню стійкість, пролонговану дію і нормалізацію травлення. В тонкій і товстій кишці препарат коригує склад кишкової мікрофлори, а вивільнена від іммобілізованих компонентів матриця біополімерів виступає в ролі ентеросорбенту токсинів. Застосування Екстралакту у хворих на хронічний панкреатит і пацієнтів із закрепами сприяє зменшенню клінічних проявів захворювання, пригніченню синдрому «ухилення ферментів» у кров, поліпшенню зовнішньо- та внутрішньосекреторної функції підшлункової залози, зниженню рівня тригліцеридів у крові [8].
За рахунок вищеописаних властивостей імунобіотик Екстралакт має високу ефективність і рекомендується до широкого застосування.
Ключові параметри ефективності імунобіотику Екстралакт прямо залежать від таких чинників:
- уведення широкого спектру видів бактерій максимально збільшує ймовірність успішної колонізації ними кишечнику;
- висока концентрація і природна висока стійкість бактерій дозволяє ефективно використовувати Екстралакт безпосередньо під час курсу антибіотикотерапії, а не тільки після його закінчення;
- біотехнологія іммобілізації, яку використовують при виробництві Екстралакту, передбачає фіксацію бактерій на волокнах високомолекулярних сполук – біополімерах рослинного походження (целюлозі, геміцелюлозах, пектині, лігніні) та захист зафіксованих бактерій від впливу шлункового соку і жовчі. При потраплянні у водне середовище рослинні біополімери утримують воду навколо себе і бактерій. Формується гідратована високомолекулярна полісахаридна оболонка, яка забезпечує захист для іммобілізованих бактерій. Крім того, фіксація лактобактерій на твердому середовищі підвищує їхню стійкість, життєздатність і швидкість колонізації кишечнику;
- застосування додаткових компонентів-синергістів.
Найважливішим аспектом безпеки Екстралакту є відсутність у його складі:
а) генетично модифікованих мікроорганізмів;
б) організмів умовно-патогенної мікрофлори кишечнику;
в) плазмідної ДНК у використаних мікроорганизмах.
Показання. Приймати для підсилення імунітету організму та відновлення мікрофлори кишечнику при:
- при запальних захворюваннях дихальної системи бактеріального та вірусного походження - гаймориті, фарингіті, ларингіті, тонзиліті (ангіні), бронхіті, запаленні легенів, грипі та інших гострих і хронічних респіраторних інфекціях;
- при інфекційних запальних захворюваннях (включаючи Е.coli, Shigella spp., Salmonella spp., стафілокок, стрептокок, синьогнійну паличку та ін);
- при вірусних інфекціях, у т.ч. при герпесі (включаючи цитомегаловірус), ротавірусній інфекції, гепатитах;
- під час вагітності та годування грудьми;
- при алергічних захворюваннях і станах (атопічний дерматит, нейродерміт, кропив'янка, бронхіальна астма та ін.);
- при онкогенних і онкологічних захворюваннях;
- при цукровому діабеті;
- для застосування пацієнтам, які часто хворіють або ослаблені;
- при запальних захворюваннях органів малого тазу (вульвовагініт, ендоміометрит, сальпінгіт, кольпіт, цервіцит, параметрит та ін.);
- при запальних захворюваннях сечостатевої системи, включаючи ниркову недостатність, пієлонефрит, простатит, цистит, уретрит;
- при бактеріальних і вірусних захворюваннях, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, трихомоніаз, генітальний герпес, гонорея, сифіліс, бактеріальний вагіноз, папіломавірусна інфекція і т.д .;
- при дисбактеріозах різного походження;
- при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і травної системи - гастрит, коліт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; при ферментативної недостатності підшлункової залози.
Екстралакт показаний для застосування при реабілітації хворих, які перенесли оперативні втручання (резекція шлунка, гастроектомія, резекція товстої кишки та ін. [7]), а також в комплексі заходів антигелікобактерної терапії [9].
Екстралакт показаний при дисбактеріозах різного походження (зокрема, одночасно з антибіотикотерапією, хіміо- та променевою терапією).
При одночасному застосуванні Екстралакт слід призначати одночасно або відразу після застосування курсу антібіоткотерапіі, нестероїдних протизапальних засобів, хімічних синтетичних або гормональних лікарських засобів.
Екстралакт ефективно впливає на іммунну систему хворих з рецидивуючими та хронічними інфекціями, підвищуючи захисну силу імунітету.