Показання для прийому гепатопротекторів на основі ессенціальних фосфоліпідів синергічно поєднаних з лактулозою:● при хронічних захворюваннях печінки (гепатитах, жировій дистрофії, включно з ураженнями печінки при діабеті, цирозі). При цьому есенціальні фосфоліпіди сприяють відновленню пошкоджених мембран клітин печінки, а лактулоза перешкоджає розвитку неврологічних ускладнень;
● в період одужання після перенесених гострих вірусних гепатитів;
● в гінекологічний практиці: у вагітних, які страждають гестозом; при застосуванні великих доз стероїдних гормонів; при токсикозах вагітності;
● в дерматологічній практиці: при псоріазі, алергодерматозі;
● при аутоімунних захворюваннях;
● в кардіологічній практиці, у пацієнтів, які страждають на атеросклероз; при погіршенні структури і функціональної активності серця і стінок судин; у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
● при компенсації побічних ефектів хіміотерапії і променевої терапії;
● при впливі на пацієнта професійних шкідливих факторів.

Ефекти есенційних фосфоліпідів:
● відновлення та збереження цілісності мембран клітин;
● підвищення метаболічного, детоксикаційного, екскреторного потенціалу мембран, зокрема нейтралізація нітритів;
● активація лецитин-холестерин-ацилтрансферази, ферменту етерифікації холестерину та ліпопротеїдів високої щільності (переводить холестерин та нейтральні жири в легкометаболізуючуюся «корисну» форму);
● зниження рівнів холестерину, ЛПНГ та ЛПДНЩ (найбільш атерогенних фракцій!);
● посилення внутрішньосудинного розщеплення хіломікронів та ЛПДНЩ;
● поліпшення метаболізму ліпідів в ході синтезу ліпопротеїнів у печінці;
● активація синтезу РНК; нормалізація метаболізму білків;
● підвищення вмісту глікогену в печінці (білково-синтетична функція);
● підвищення детоксикаційного екскреторного потенціалу (детоксикаційної функції печінки);
● зменшення рівня енергетичних витрат печінки;
● зменшення та зникнення жирової інфільтрації гепатоцитів;
● пригнічення трансформації жиронакопичувальних клітин (ліпоцитів) у фібробласти;
● антифібротичні ефекти (зменшення ризику розвитку сполучної тканини: фіброзу та цирозу печінки);
● стабілізація фізико-хімічних властивостей жовчі;
● гальмування синтезу прозапальних цитокінів;
● підтримка антиоксидантних властивостей мембран клітин, зокрема нейтралізують продукти перекисного окиснення, зменшують утворення in vivo маркерів перекисного окиснення F2-ізопростанов;
● забезпечуення функціонування транспортних систем гепатоцитів;
● мають імуномодулюючі властивості (регулюють продукцію антитіл до алкогольного гіаліну та інших неоантигенів);
● мають гіполіпідемічний та гіпоглікемічний ефекти (підвищують чутливість інсулінових рецепторів);
● захист мітохондріальних та мікросомальних ензимыв від пошкодження алкоголем та токсинами;
● впливають на агрегацію еритроцитів та тромбоцитів;
● емульгують жовч, сприяють забезпеченню нею нормального колоїдного стану та збільшують толерантність до харчових навантажень.